Ганьба на порозі Гідності: чому Герої Майдану залишаються “неіснуючими” інвалідами війни?
Ганьба на порозі Гідності: Чому Герої Майдану залишаються "неіснуючими" Інвалідами Війни?
Сьогодні, коли Україна знову у вогні, захищаючи право на своє існування, державні чиновники демонструють вражаючий цинізм, відмовляючи в належному статусі тим, хто першим пролив кров за цю саму Гідність. Постраждалі учасники Революції Гідності, які отримали інвалідність від поранень на Майдані, роками б’ються об стіну бюрократичної байдужості, не отримуючи законного статусу інвалідів війни. І вся причина – в "чарівному" списку Міністерства #охорони #здоров’я!
Понад 10 років минуло з моменту, коли сотні українців під кулями та кийками вибороли для своєї Держави європейський шлях. Багато з них отримали важкі травми, що призвели до #інвалідності. Чинне законодавство України, створене, здавалося б, для відновлення справедливості, чітко передбачає надання цим особам статусу інвалідів війни. Це не привілей, це законна норма і мінімальна подяка #нації.
Бюрократичний фантом: список #МОЗ
Але між законом і реальністю стоїть нездоланна перепона: так званий "список" постраждалих учасників Революції Гідності, затверджений Міністерством охорони здоров’я (МОЗ).
Якщо твоє прізвище відсутнє в цьому реєстрі, який, схоже, формувався за принципом "сподобався/не сподобався" або "встиг потрапити до виписки/не встиг", ти автоматично стаєш "неіснуючим" #Героєм для Держави. Неважливо, що ти маєш виписки з лікарень, рішення про встановлення інвалідності, свідчення побратимів чи навіть матеріали кримінальних справ!
Чиновники МОЗ, сидячи в теплих кабінетах, які існують завдяки тому, що хтось стояв на морозі даючи відсіч "беркуту", відповідають лише бездушними відписками. Вони посилаються на ту саму норму, яку самі ж і порушують, не бажаючи вносити зміни до своїх застарілих і неповних реєстрів.
Цинізм воєнного часу
Ця ситуація обурлива завжди, але вона абсолютно ганебна в умовах повномасштабної війни!
Сьогодні, коли тисячі нових #ветеранів щодня поповнюють ряди людей з інвалідністю, здавалося б, Держава мала б проявити особливу чуйність і миттєво вирішити цю давню несправедливість. Навпаки, ветерани Майдану змушені витрачати свій час, здоров’я та нерви не на реабілітацію, а на багаторічну війну з армією чиновників, які бояться взяти на себе відповідальність.
Що це? Саботаж? Чиновники демонструють, що за їхньою логікою, ти повинен був не просто бути пораненим на Майдані, а ще й вчасно потрапити в потрібний столичний госпіталь (звідки тебе міг викрасти "беркут") і дочекатися, поки хтось у МОЗ натисне кнопку "додати до списку" перед тим, як список закриють!
Сьогодні Держава волає про #єдність, про #гідність, про шану до #захисників. Але ставлення до перших захисників, до тих, хто підняв прапор Гідності, – це найкращий індикатор ціни цих слів. Виходить, що Гідність і #Закон для наших чиновників – це порожні звуки.
Ми вимагаємо:
Негайно розблокувати процес перегляду "списку МОЗ" та створити прозорий і доступний механізм для внесення до нього всіх постраждалих, чия інвалідність є прямим наслідком поранень, отриманих під час Революції Гідності.
Припинити відписки і бездіяльність. Керівництво Міністерства охорони здоров’я в особі #міністра Віктора #Ляшко має особисто гарантувати вирішення цієї проблеми, а не ховатися за спинами клерків.
Забезпечити безумовне виконання чинного законодавства щодо надання постраждалим учасникам Революції Гідності статусу інвалідів війни.
Війну виграють не тільки на фронті, але й у тилу, де справедливість і шана до героїв є основою нашої стійкості.
Якщо ми не здатні подбати про тих, хто виборов нам право жити у #вільній країні, то за що тоді ми боремося?
СЛАВА УКРАЇНІ!
Приєднуйтесь: https://voinydobra.com
